Jdi na obsah Jdi na menu
 


Христа Царя: Іван 18,33-37

 

 

 

 

Кожна св. Літургія розпочинається словами:» Благословенне Царство Отця і Сина і Святого Духа...». Ісус також розпочав свою проповідь словами: »наблизилося Царство Боже». Ангел звістив Його Матері:»дасть Йому Господь Бог престол Давида,батька Його, і Царству Його не буде кінця».

Про Небесне Царство говориться практично на кожній сторінці Євангелії. Ісус про царство розповідає багато притч і порівнянь. Небесне Царство порівнює до купця перлин, до скарбу закопаного в полі, до гірчичного зерна. Небесне Царство належить «убогим духом і переслідуваним за правду». Ісус виступає як цар який приготував велике весілля і кличе своїх підданих, цар, який вирушив до далекої країни щоб прийняти царство або цар який проводить розрахунок зі своїми слугами і який на кінці світу засяде на престолі слави Своєї і розділить народи як пастир на овець і козлів.

Ісусові учні сперечаються, хто з них буде по правиці чи лівиці Його Царського престолу. При вїзді до Єрусалиму натовпи людей вітають Його як Царя а Він їхні вигуки «Осанна, Сину Давида» підтверджує тим, що сідає на ослятко. Саме так виглядав обряд введення на престіл наслідника Царя Давида Соломона. Фарисеям, яким вигуки людей не подобалися, сказав: »якщо ці замовкнуть, то каміння кричатиме» Невдовзі, ввійшовши до храму, чує оклики малих дітей: »Осанна,Сину Давида». Народ в захопленні, бо навчає їх: » як той що має владу». В кінці своєї останньої промови в храмі говорив відкрито від першої особи, як Бог: »Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як квочка своїх курчат під крила, та ви не захотіли! Тому залишається дім ваш порожній для вас. Істинно кажу вам, що не побачите Мене, аж поки не настане день, коли ви скажете: »Благословенний, Хто йде в імя Господнє! »Під час останньої вечері сказав: »Ви називаєте Мене Учителем і Господом і добре кажете, бо це Я». Перед римським управителем Пилатом урочисто проголошує: »Ти правильно сказав що Я - Цар. Я на те родився і прийшов у світ, щоб свідчити про правду»

Незважаючи на це дав себе розіпяти. Міг Пилата декількома словами переконати щоб Його відпустив. Знав усі таємниці Пилатового серця. Мав силу зліквідувати усе римське військо. Тим не менше Ісус мовчить, дається бичувати. Тільки Ісус в цей момент знає, що ще цього дня помре. Пилат все ще сподівається що йому вдасться Ісуса врятувати. Але Ісус його про це ні словом ні жестом не просить. Сам добровільно бере хрест. Пилат розпорядився на Хресті написати - Ісус Назарянин Цар Юдейський. Розбійник просить Ісуса прийняти його до свого Небесного Царства. Коли на Хресті Ісус скрикнув: »Звершилося!», Храмова завіса роздерлася на дві частини. Земля затряслася, скелі порозпадалися. Настала темрява. Сотник падає на землю і визнає: »Цей Чоловік був дійсно Син Божий!». Ісус цим виразно демонструє що має абсолютну царську владу, але жодним способом не намагається це зовнішньо виявити аби нас явно переконати. Був вбитий і донині не бачимо, щоб сидів на якомусь Царському троні. І навіть не видно, щоб мав владу над світом. Пилатові пояснив: »Царство Моє не від світу цього, булоб Моє Царство від світу цього, то сторожа моя була б воювала, щоби мене не видали юдеям». Також Петрові в Гетсиманському саду, під час свого затримання, коли апостол Петро хотів захищати мечем і відтяв слузі Первосвященника вухо, Ісус каже: »Вклади твій меч назад до піхви, всі бо хто за меч беруться від меча загинуть. Чи гадаєш що Я не міг би попросити Отця мого і він зараз же не дав би мені більше 12 легіонів ангелів?.

Тож є Ісус Царем чи ні? Належить Йому влада над цим світом чи ні? Чи, взагалі, прагне її? Сьогодні вже майже ніхто не визнає Ісусову абсолютну владу над світом. Так, тих декілька християн, котрі ще живуть, Його визнають за Небесного Царя. А щоби мав бути Царем землі то таким Його майже ніхто не визнає. І християни твердять, що, до політики Ісус не має втручатися. Політика, преціж, особлива сфера (галузь), де люди самі мають вирішувати свої справи згідно своїх особистих інтересів. А євангеліє? Його чемно послухаємо в церкві, потім заспіваємо якусь гарну пісню про Ісусову владу: і йдемо до дому вирішувати свої справи, в які Ісусу вже не можна втручатись. Люди звикли вирішувати самі свої земні питання, без свого Царя. Християни милостиво дозволяють Ісусові сидіти на небесному престолі. Лишень хай перебуває в небі, хай собі там царює, це нам зовсім не перешкоджає. А тут на землі? В сьогоденні нам жодний Ісус не потрібний, тут царюємо тільки ми.

Так нерозумно думає сьогоднішній цілий світ. Хто його цього навчив? Саме християни, християни, які Ісусову владу обмежили на територію неба. А для себе, навпаки, призначили економіку і політику. Потім до сфери своєї діяльності приєднали і питання моральності подружжя, тобто подвійної моралі, а сьогодні Ісус вже не має права слова і в питаннях релігії. Цілий світ тепер відкинув Божі закони і стрімголов біжить до масової істерії. Розлучення, перелюби, аборти, евтаназії, порнографія, викрадання дітей від батьків, обожнювання тварин, неприродні відносини з особами тої самої статі і хто зна з чим усім... Чаклунство, спіритизм, магія, віщування, обожнювання ідолів, повна насилля і нечистоти демонічна музика, яка всюди присутня, наркотики, алкоголь, цигарки, різні забави, демонізована культура...

Що буде далі? Що ще придумає людина, яка відкинула владу Царя-Христа? Про що мислять нині найбільші багачі і світові монархи? Знаєте що придумали? Не повірите, але можете про це прочитати. Нібито земля є в небезпеці, існує загроза навколишньому середовищу. Чому? Тому що живе на землі забагато людей. Яке є вирішення цієї проблеми? »Дуже просте»!!! »Зменшити« кількість населення до 20 або 10% теперішньої кількості. Вже є розроблено декілька проектів як це буде відбуватися. Всі погані речі, які були перед цим перераховані, ведуть до цього »зменшення»

Деж Ісусова влада? Де є Його Царство? Може ще прийти на цю землю? Чи не наказав він нам звертатись до Отця: »Нехай прийде Царство Твоє»? Хіба не сказали ангели апостолам при Ісусовому вознесінні: »Цей Ісус якого ви бачили возноситися на небо, знову прийде так як ви Його бачили. А перед тим сам Ісус їм каже: »Я є з вами по всі дні вашого життя.» А перед первосвященником Ісус промовив: »Так я є, але від сьогодні побачите Сина Чоловічого як сидить по правиці Отця Всемогутнього і приходить на небесних хмарах.»

Люди, які відкинули царську владу Ісуса Христа і хочуть самі бути володарями, йдуть до рабства гріха і диявола, до знищення тіла, народу, світу і до вічного пекла. Якщо Ісус не буде царювати над цим світом, ми відчуємо пекло на землі.

Народи повернуться в порох і будуть просити Ісуса Христа, аби прийшов і заволодів ними як Цар, аби милостиво засів на троні своєї слави і визволив їх з рабства сатани. Чи не буде вже запізно???